Налоговый кодекс Украины о трансфертное ценообразование
14.1.71. обычная цена — цена товаров (работ, услуг), определенная сторонами договора, если иное не установлено настоящим Кодексом. Если не доказано обратное, считается, что такая обычная цена соответствует уровню рыночных цен.
В случае если цены (наценки) на товары (работы, услуги) подлежат государственному регулированию согласно законодательству, обычной считается цена, установленная в соответствии с правилами такого регулирования. Это положение не распространяется на случаи, когда устанавливается минимальная цена продажи или индикативная цена. В таком случае обычная цена сделки определяется в соответствии со статьей 39 настоящего Кодекса, но не может быть меньше минимальной или индикативной цены.
Если при осуществлении операции обязательным является проведение оценки, стоимость объекта оценки является основанием для определения обычной цены для целей налогообложения при условии, что невозможно применить методы, указанные в подпункте 39.3.1 пункта 39.3 статьи 39 настоящего Кодекса.
Во время проведения аукциона (публичных торгов) обычной считается цена, которая сложилась по результатам такого аукциона (публичных торгов), обязательность проведения которого предусмотрена законом.
Если поставки товаров (работ, услуг) осуществляется на основании форвардного или фьючерсного контракта, обычной ценой является цена, которая соответствует уровню рыночных цен на момент заключения такого договора.
Если продажа (отчуждение) товаров, в том числе имущества, переданного в залог заемщиком с целью обеспечения требований кредитора осуществляется в принудительном порядке согласно законодательству, обычной ценой является цена, сформированная во время такой продажи;
14.1.251 1. трансфертное ценообразование — система определения обычной цены товаров и/или результатов работ (услуг) в операциях, признаваемых в соответствии со статьей 39 настоящего Кодекса контролируемыми;
Статья 39. Трансфертное ценообразование
39.1. Принципы трансфертного ценообразования
39.1.2. Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
39.1.3. Ціна в контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не доведено зворотне або платником податків використано ціну, зазначену в договорі про взаємне узгодження цін під час здійснення контрольованих операцій, порядок укладення якого визначено пунктом 39.6 цієї статті, та ціну, зазначену в такому договорі, не може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.
39.1.4. У разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій цін, що не відповідають рівню звичайних цін на відповідні товари (роботи, послуги), та якщо внаслідок такої невідповідності виникає заниження податкового зобов’язання, платник податків має право самостійно провести коригування податкових зобов’язань і сплачених сум податку відповідно до підпункту 39.5.4 цієї статті.
39.2. Контрольовані операції
39.2.1. Для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є:
39.2.1.1. господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами-нерезидентами;
господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами-резидентами, які:
- задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;
- застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;
- сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року;
- не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року;
39.2.1.2. господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. (Перелік таких держав (територій) затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 1042-р). Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.
39.2.1.4. Господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.
39.3. Методи визначення ціни у контрольованих операціях
39.3.1. Визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за одним із зазначених методів:
39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
39.3.1.2. ціни перепродажу;
39.3.1.3. "витрати плюс";
39.3.1.4. чистого прибутку;
39.3.1.5. розподілення прибутку.
Під час вибору методу, що використовується для визначення ціни в контрольованій операції, повинні враховуватися повнота і достовірність вихідних даних, а також обґрунтованість коригування, що здійснюється з метою забезпечення зіставності умов проведення контрольованої та зіставних операцій.
Допускається використання комбінації двох і більше методів, передбачених цим підпунктом.
Платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).
39.5.3. Джерела інформації, що використовуються для визначення ціни в контрольованих операціях
39.5.3.1. Під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, використовує офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України. (Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 р. N 866-р).
39.5.3.2. У разі відсутності або недостатності відповідної інформації у зазначених джерелах може бути використана така інформація:
а) ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;
б) статистичні дані державних органів і установ;
в) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань (у тому числі інтернет-видань) і публікацій (у тому числі електронних) та інших банків даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними;
г) відомості про ціни, діапазон цін та котирування, оприлюднені в засобах масової інформації;
ґ) відомості, отримані з бухгалтерської та статистичної звітності платників податків, оприлюднені в засобах масової інформації, у тому числі на офіційних веб-сайтах в інтернеті;
д) результати незалежної оцінки майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";
е) інформація про інші контрольовані операції, здійснені платником податків.
39.5.3.3. Якщо платник податків з метою визначення ціни контрольованої операції за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, використав джерела інформації, встановлені підпунктом 39.5.3.1 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, зобов’язаний використовувати ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що платник податків мав використати інші офіційні джерела інформації.
Для обмеженого кола учасників контрольованої операції
п. 17 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення"
- Тимчасово, до 1 січня 2018 року, для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту товарних позицій за кодами 1001-1008, 1501-1522, 2601-2621, 2701-2716, 2801-2853, 2901-2942, 7201-7229, 7301-7326 згідно з УКТ ЗЕД з особами, зазначеними у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, звичайна ціна на товари за рішенням платника податків може визначатися за правилами, встановленими цим пунктом, за одним із таких методів:
1) для кожної товарної позиції на рівні ціни:
- зменшеної не більше ніж на 5 відсотків — у разі реалізації товарів;
- збільшеної не більше ніж на 5 відсотків — у разі придбання товарів;
2) згідно з біржовими котируваннями — у разі якщо товари котируються на біржі, та згідно з довідковими цінами, опублікованими у джерелах інформації (спеціалізованих комерційних виданнях), — у разі якщо товари не котируються на біржі.
1001-1008 (Зернові культури)
1501-1522 (Рослинні та тваринні жири)
2601-2621 (Руди)
2701-2716 (Нафта, вугілля, газ)
2801-2853 (Продукти неорганічної хімії)
2901-2942 (Органічні хімічні сполуки)
7201-7229 (Чорні метали)
7301-7326 (Вироби з чорних металів)